АЙВА

АИР БОЛОТНИЙ, АБО ОЧЕРЕТЯНИЙ

Acorus calamus L.

Ирный корінь, ир, гаир, явер, шабельник, калмус, татарське зілля. Багаторічна рослина висотою 0,3-1,5 м. Походить із Південної або Східної Азії. У Європу його завезли араби. Уживали його ще стародавні греки й римляне. Сьогодні виростає в Європі, Азії й Америці.

Використовується повзуче, товсте (порядку 3 див у діаметрі) кореневище лепехи. Його ретельно промивають, ріжуть поздовжніми шматками довжиною 5 див і сушать у теплом, провітрюванім приміщенні, з остаточною просушкою потім у легкім теплі від печі. При правильнім сушінні повністю зберігається аромат лепехи, що нагадує аромат троянди, коріння мало слабку пекучість, а при розжовуванні - гіркуватою терпкістю.

У кореневищах лепехи втримується 2-4% ефірного масла, до 150 мг аскорбінової кислоти, дубильні речовини, глюкозиди.

Лепеха застосовується в лікеро-горілчаній і рибній промисловості. Досить популярний для готування солодких блюд. Зі свіжого корінь можна приготувати ароматні, зацукровані цукати. Висушене коріння застосовувало для ароматизації компотів, киселів, мусів, фруктових супів. Вони можуть замінити лавровий лист, імбир, корицю. Зі свіжих плодів і пагонів готовлять дієтичні салати.

Корінці лепехи жують для зміцнення ясен і дезінфекції порожнини рота. Використовують длубайся лепехи в медицині при болях у шлунку, для нормалізації його діяльності. Чай з корінь лепехи викличе апетит, зменшує печію, поліпшує діяльність жовчного міхура.